Греко-католицька парафія с Воздвиження Хреста Господнього у Вроцлаві

Ккафедральний собор Вроцлавсько-Ґданської єпархії греко-католицької церкви св. Вінсента і св. Якова має багату історію.

ГКоли у 1226 році францисканці прийшли до Вроцлава з Праги, герцог Генріх Благочестивий заснував костел і монастир Св. Якова. Після смерті Генріха в битві при Легниці завершення цієї роботи випало на його вдову, герцогиню Анну. Тіло принца Генріха Благочестивого було покладено в крипту приділу заснованої ним церкви.

Кцерква, в романському стилі, була тринавною будівлею, і донині в стінах храму збереглися її фрагменти, датовані XII ст. З костелом св. Якова пов’язують важливу для Вроцлава дату 12 грудня 1261 року, коли було засновано Нове місто. Цей акт видали сини Генріха Благочестивого – Генріх III і Владислав – у присутності княгині Анни та церковних сановників, а церемонія відбулася у францисканському костелі.

РБудівництво костелу в нинішньому вигляді почалося в першій половині XIV століття з пресвітерію, де був розміщений готичний саркофаг принца Генріха Благочестивого. Будівництво головної нави відбулося на межі XIV-XV століть, коли вона була розширена на схід і захід, так що довжина становила 77,5 м. На той час, згідно з записом Бартломея Стенуса (1512 р.), костел мав 20 вівтарів. Струнка вежа костелу розташовувалася з південного боку між приділом і головною навою.

IN У 1339 році, коли єпископ Нанкієр, ревний захисник прав Польщі на Сілезію, відлучив від церкви чеського короля Іоанна Люксембурга (це сталося у францисканському монастирі), ченці разом з німецькою міською радою виступили проти єпископа. Після 1517 року більшість ченців прийняли протестантство. покинувши монастир. У 1529 р. небагатьох францисканців, які залишилися католиками, перевели до запустілого монастиря Св. Дороті на вул. Świdnicka, і таким чином звільнений монастир і костел на Пі. Єпископа Нанкера прийняли премонстрати з абатства св. Вінцентего в Олбіні (в районі сьогоднішніх вулиць Nowowiejska та B. Prusa).

3 У червні 1530 року премонстрати, також відомі як норбертинці, освятили церкву на сьогоднішній площі. Єпископ Нанкір, одночасно змінивши назву на Сент-Вінсент.

IN В епоху Відродження монастир премонстратів збіднів, і монахи більше не могли дозволити собі ремонт церкви. У 1585 р. ігумен Іоанн VIII Кир віддав під заставу різні монастирські цінності (свічники, позолочені тарелі). Суттєве покращення матеріального становища монастиря відбулося лише на початку XVII ст., коли було оновлено інтер’єр костелу: добудовано нові органи, збудовано дві каплиці під хорами, збудовано три вівтарі, відремонтовано саркофаг Генріха Благочестивого.

IN У 1662–1674 роках костел отримав нове, однотипне барокове оздоблення. Він включав гарні різьблені лавки 1662–1665 рр., новий головний вівтар і табернакль 1667 р. Вівтар, роботи Францішека Целлера, через рік оздобив Єжи Черняк, якому за цю роботу заплатили 210 талерів. Цьому Чермаку було доручено розмалювати балюстраду на сходах і решітку перед пресвітерієм. До нового обладнання увійшли також фігурні скульптури Францішека Целлера, бічні вівтарі, амвон 1673 р. та проспект для органу. Костел також був прикрашений цінними картинами Міхала Вілмана (зокрема Успіння Марії, Розіп’ятого Христа, Святих Івана Хрестителя, Ядвіги, Станіслава) та зі школи Вілмана. У 1699 р. премонстрати збудували південний ґанок за проектом Яна Єжи Кноля, а поряд із ним за наказом абата Богуслава Челешовського встановили колону з пісковику, на якій встановили статую Діви Марії.

IN У 1723–1727 роках з південного боку костелу, на місці зруйнованої старої каплиці, була побудована каплиця, присвячена Матері Божій Скорботній, яка виявилася найважливішим будівельним досягненням премонстратів у XVIII столітті. Проект каплиці, видатного архітектурного твору пізнього бароко, створив міський архітектор Кшиштоф Гакнер, а фінансував його тодішній настоятель монастиря Фердинанд Хохберг. Каплиця, побудована в прямокутному плані, була багато оздоблена. Це підкупольні фрески із сюжетами з життя Діви Марії (1725 р.), скульптури Яна Єжи Урбанського, кам’яне оздоблення з майстерні Яна Адама Харінгера, решітка, яка вважається шедевром ковальського мистецтва, та ін. У вівтарі знаходиться П'єта 15-го століття, а ззовні, серед іншого, статуї Діви Марії, святої Варвари та святого Яна Непомуцького.
IN У 1746 році церква отримала ще 15 великих картин Філіпа Бентума, що зображують життя святого. Вінсент. Після секуляризації в 1810 році церква стала служити парафіяльною. Останнім довоєнним парохом був Пауль Бросіг, який помер 26 листопада 1944 року.

ЗЗруйнованість костелу та колишнього монастирського корпусу в 1945 році оцінили в 75 відсотків. У вежу влучив снаряд, уламки, що впали, знесли південну стіну хорів. Роботу з руйнування завершила пожежа 1 квітня: згоріли дахи, обвалилися всі склепіння. До списку втрат також увійшла більшість обладнання та оздоблення, зокрема інтер’єр каплиці Матері Божої Скорботної, де також серйозно пошкоджено стіни. Саркофаг Генріха Благочестивого, раніше захований німецькими консерваторами у Вержбіні поблизу Свідниці та виявлений після війни, зараз знаходиться в Національному музеї. Уцілілі лавки перенесли до приділу собору Святого Стефана у Вроцлаві. Івана Хрестителя на острові Тумський. Відбудова храму проходила поетапно і остаточна реставрація триває досі.

ПРОзамовив готичну базиліку на сьогоднішньому пі. Єпископ З моменту побудови Nankiera була одним з найбільших церков у Вроцлаві. Загальна довжина трьохнефного п'ятибанного корпусу та однонавного шестибанного пресбітерію, завершеного з трьох сторін, становить 77,5 м. Висота внутрішнього оздоблення головної нави сягала 23 м, а приділ — 33,25 м в довжину і 8,6 м в ширину: ширина трьох нав костелу — 22 м, у тому числі середньої нави — 7,9 м. Інтер'єр перекритий хрестовими ребристими склепіннями. Будівля, що збереглася в основному вигляді до сьогодні, побудована з цегли, лише з незначним використанням тесаного каменю. Струнка вежа побудована в квадратному плані: над галереєю вона переходить у двоярусну восьмигранну прибудову. Дах традиційно покритий черепицею.

IN У 1997 році у Вроцлаві відбувся 46-й Міжнародний Євхаристійний Конгрес, і з цієї нагоди Святіший Отець Іван Павло ІІ прийняв у дар від Архієпископа Митрополита Генрика Гульбіновича церкву Св. Вінсента і, заснувавши цю церкву як Кафедральний собор Вроцлавсько-Гданської єпархії Греко-Католицької Церкви, передав її в руки вірним перший єпископ Теодор Майкович.

ПУ 1997–99 роках Архієпархія Греко-Католицької Церкви у Вроцлаві провела необхідні роботи по відновленню та адаптації до потреб східного обряду. Успішне завершення цієї роботи стало можливим завдяки великій відданості та організаторським здібностям о. митр. Петра Крика. парох і адміністратор Вроцлавсько-Гданської дієцезії.

IN цей храм з 1 травня 1999 року і відправляються меси українською мовою щодня о 9:00 ранку 8:00 ранку та в неділю та свята о 19:00 год. 10:00.

На основі публікації Зигмунта Антковяка «Церкви Вроцлава»,
вид. Архієпархіальний музей у Вроцлаві, 1991

Розробка тексту: Іван Андруник, Віра Беднарек, Зенон Саламон