ПРОПОВІДЬ в ХРЕСТОПОКЛІННУ НЕДІЛЮ
Неділя Хрестопокління! – ІІІ Неділя Великого Посту-2020
Слава Ісусу Христу!
Дорогі у Христі!
Починаючи Великий Піст ніхто з нас не сподівався, що будемо його переживати так по-іншому. Що буде стільки обмежень, що будемо закриті в наших домах, а наші Церкви будуть порожні. Що не зможемо так традицийно, літургічно відзначити цього особливого період церковного року, який має нас підготовити до свята воскресіння Ісуса Христа.
Інформації, які приходять з Італії, на жаль дуже песимістичні. Одночасно сьогодні рятунку для себе шукаємо у хресті Ісуса Христа. Настав час, що всім нам треба стояти якнайближче хреста. У ньому знаходити силу, надію та підтримку. Ще раз але з більшим переконанням вміти бути вірним науці Ісуса Христа. Як правдиво звучать слова тропаря сьогоднішньої неділі: „Спаси Господи людей твоїх….”. До кого нам сьогодні прийти, як не до Господа?
Цей час показує, як треба багато покори, як людина думаючи, що може стати як Бог, може знищити людське життя і через це показує, що немає нічого спільного з Богом. Є слаба, немає нічого в собі з могутнього царя. У тих людей, що так думають немає правди а брехня. Тому нині слово – правда – має свою вартість. Говорити правду то не приносити кривду другому, то не забирати життя другій людині, то не бачити тільки себе, а так справді любити ближнього, то дбати за нього, слухати його, розуміти його потреби а навіть віддати за нього життя. Це є хрест, про який в сучасному світі забуваємо. Нести хрест, то бути як Симеон Киринейчик, який допомагав Ісусові у Велику П`ятницю нести хрест. Таких людей сьогодні потреба якнайбільше. І сьогодні ми ними є, коли не кривдимо ближнього, коли ревно стаємо до молитви, в Церкві чи в цей час вдома. Епідемія, яка викликує таку непевність та страх, хай не пригнітить нас. Маймо в собі багато віри, надії, любови. Підтримуймо себе, не зневіряймося, але будьмо знаком віри. Триваймо на молитві, до чого всіх заохочую. Того від нас потребують ті, які неспокійні, у яких завжди віра була десь на кінці. Маймо почуття солідарності з лікарами, медсестрами та вролонтерами, які спішать нині з допомогою кожній особі а особливо старшим, хворим та самітним особам. Їхня праця є «жертвою для всього суспільства й заслуговує найвищого визнання та подяки». За них також треба молитися. Це життевий виклик, але цей хрест не пригнітив їх, але на свій спосіб дав їм відвагу відважно йти через цей важкий час.
Для всіх нас викликом є також нині наша віра. Вселенський Патріарх Вартоломей І наголосив, що: «Під загрозою перебуває не віра, а віруючі люди, не Христос, а християни, не Богочоловік, а ми, люди». Віра є живою, її не може обмежити жоден стан надзвичайної небезпеки. Через ці виняткові обставини треба обмежити зустрічі та скупчення людей, залишатись вдома, щоб, таким чином, захистити себе і своїх близьких. Також і це випробування промине. Хмари розійдуться й Сонце справедливості переможе смертельну дію вірусу. Але наше життя зміниться. І це випробування є можливістю змінитись на краще, змінитись у напрямку зростання любові та солідарності».
Дорогі у Христі!
Сьогодні на середину Церкви виносимо хрест і співаємо: „Хресту Твоєму покланяємось і святоє Воскресіння Твоє славимо”. У цю Хрестопоклінну Неділю ми особливо віддаємо пошану Господньому Хресту! Пригадуємо собі, що Святий Хрест є важливою частиною нашої віри та нашого життя. Але це від нас залежить чи ми вміємо йти за ним чи утікати від нього, чи вміємо жертвувати себе, чи заспокоюємо виключно свої потреби. Чи підтинаємо його та хочемо обійти боком, або скинути на інших? Сьогодні не просто нести хрест. Але ми ще раз ставляємо цей хрест, щоб усвідомити собі, що людина має задуматись чому страждав Христос, чому вмер на хресті? І чому я, як християнин маю приймати різні життєві хрести без нарікання, з витрвалою молитвою та повним довір`ям до Господа Бога. Може Бог також хоче нам щось сказати а ми не завжди вміємо це добре відчитати. Папа Франциск у катехизі на час Великого Посту сказав, що Хрест не є прикрасою, яку носимо на грудях, але є знаком великої любови. Це думаю слова спрямовані до тих, хто на жаль використовує хрест тільки тому, що йому подобається а не стосує цього, чого навчав Христос у житті. Хрест Господній це велика Таємниця, що поєднує у собі терпіння і радість, страх і милосердя, боротьбу і спасіння. Він є тим знаменом, що допомагає нам перемагати.
Наші хрести – терпіння нам потрібні, щоб стати більш духовно сильнішими, більш досконалішими. Це наш шлях до спасіння, до вічного життя. В ім`я Ісуса Христа може діятися багато доброго. Вміти відчитати, що Бог хоче нам сказати.
Шануймо цей Господній Хрест, не стидаймося його, не шукймо в інших науках, в інших життєвих розвагах. Хай цей хрест буде знаком великого добра, тому що це знак великої Божої сили та Божої Мудрості.
Дорогі у Христі!
Сьогодні потреба солідарності, служити ближньому добрим словом та добрим ділом. Не нарікати, але все зносити з великою терпеливістю. Шукаймо для себе доброго зайняття, яким прислужимося іншим, а самі відчуємо, що ми добре використали цей час. З великою терпеливістю перечекаймо час коли не можемо приймати Ісуса Христа. Це такий духовний біль для кожного християнина, що не можемо скріпити себе Ісусом Христом, але прийде воскресіння і з радістю будемо приймати Ісуса Христа. Єднаймося духовно Духовним Причастям. Єднаймося у молитві і спільно вміймо нести хрест в цей непростий час.
о. Аркадій Трохановський
