Теперішня церква Воздвиження Чесного Хреста була збудована в 1923-24 роках як євангелійна лікарняна каплиця, до якої прилягала покійницька. Вона була збудована в еклектичному стилі, у якому переважали неороманські елементи. У східню стіну церкви вмурований барельєф з 20 років ХХ ст., який був поміщений на пам’ять про загиблих під час І світової війни і який представляє Ісуса, який потішає молоду жінку з дитиною – вдову солдата. Спочатку на стіні будинку були поміщені також прізвища загиблих на фронтах І світової війни.
Внутрішня частина церкви є однопростірною, з південної сторони знаходиться вузький притвор, який відкривається з північної сторони до нефа широким отвором з кошовою аркою вгорі. З північної сторони нефа широка закрита кошово арка, гладка, яка відкривається на апсиду святилища. Перед святилищем знаходиться виготовлений і встановлений в теперішніх часах (в 1996 р.) іконостас. Він був виготовлений за проектом художниці і багатолітнього консерватора станкового живопису (переважно ікон) пані Валентини Бір’юкович з Києва. Дерев’яні конструкції виконав Збіґнєв Марус зі Старого Хвалімя б/Барвіц. Усі ікони малювала автор проекту.
На царських воротах зображено: Пресвяту Діву Марію, Благовіщення з Архангелом Гавриїлом. Нижче зображено чотирьох євангелистів: Матея, Марка, Луку і Івана. На лівих дверях з піваркою угорі зображена висока постать св. Лаврентія, по боках ікони зображені св. Миколай Чудотворець і Матір Божа з Ісусом Царем на колінах (дитиною). На правих дверях зображений св. Стефан, а з його боків: Ісус Христос Пантократор і сцена Воздвиження Чесного Хреста. Над воротами зображено зліва: Народження Христа, Хрещення Ісуса, Воскресіння Мертвих, а в середній осі – Христа Пантократора, а далі: Успіння Пресвятої Богородиці, Зіслання Святого Духа і Преображення Господнє на горі Тавор.