Греко-католицька парафія святого Юрія у Вроцлаві

Греко-католицька парафія святого Юрія у Вроцлаві належить до Вроцлавського деканату Вроцлавсько-Кошалінської єпархії Української Греко-Католицької Церкви. Парафіяльна спільнота збирається у південній частині Вроцлава — у каплиці при римо-католицькому храмі святого Франциска Ассізького за адресою: вул. Боровська, 174.

Це одна з греко-католицьких спільнот Вроцлава, покликана служити передусім вірним, які проживають у південній частині міста та його околицях. Парафія є місцем молитви, прийняття Святих Таїнств, духовного проводу, християнського виховання дітей і молоді, збереження української церковної традиції, а також простором зустрічі, взаємної підтримки та конкретного служіння ближнім.

Історія парафії

Початок організованого греко-католицького душпастирства на вул. Боровській сягає 2018 року. Спочатку тут діяв дочірній душпастирський осередок Катедральної парафії Воздвиження Чесного Хреста у Вроцлаві. Його створення стало відповіддю на розвиток української греко-католицької громади у Вроцлаві та потребу забезпечити регулярне душпастирство ближче до місця проживання вірних південних районів міста.

Душпастирська ініціатива поступово переросла у стабільну церковну спільноту. 11 лютого 2020 року осередок став самостійною греко-католицькою парафією святого Юрія. Від 2020 року в парафії ведуться власні метричні книги.

Покликання до життя окремої парафії стало важливим етапом розвитку греко-католицького душпастирства у південній частині Вроцлава. Відтоді наша громада поступово формує власні традиції, розвиває літургійне та спільнотне життя, організовує парафіяльні свята, зустрічі родин, діяльність дітей і молоді, благодійні акції та культурні події.

Парафія не має поки що власного храму. Богослужіння звершуються у каплиці, якою греко-католицька громада користується завдяки гостинності римо-католицької парафії святого Франциска Ассізького. Ця багаторічна співпраця є конкретним прикладом братерських відносин між католиками різних обрядів.

Наш покровитель — святий Юрій Переможець

Покровителем парафії є святий великомученик Юрій Переможець — один із найбільш шанованих святих християнського Сходу. Його життя та мученицьке свідчення нагадують про мужність, вірність Христові та готовність залишатися вірним Євангелію навіть у найскладніших обставинах.

Для нашої громади святий Юрій є особливим знаком духовної стійкості та надії. Під його покровом парафія прагне розвиватися як спільнота людей, які не лише збираються на богослужіння, але також беруть відповідальність одне за одного, допомагають тим, хто перебуває у потребі, підтримують Україну та спільно будують Церкву.

Однією з центральних подій року є храмовий празник святого Юрія. Це день урочистої молитви, зустрічі парафіян і гостей та спільної трапези. У 2026 році святкування празника було поєднане також із візитом владики Маріуша Дмитерка. Парафіяльні оголошення після свята особливо відзначали участь мирян у приготуванні частування, організації простору й забезпеченні спільної гостинності.

Божественна Літургія — центр життя громади

У центрі парафіяльного життя перебуває Божественна Літургія. Саме навколо Євхаристії формується громада, народжуються нові ініціативи, поглиблюються людські стосунки й передається наступним поколінням духовна спадщина Київської Церкви.

Парафія зберігає візантійсько-українську літургійну традицію, церковний спів, українську мову богослужіння та звичаї, пов’язані з церковним роком. Водночас вона є частиною Католицької Церкви у Польщі та місцевої спільноти Вроцлава.

У звичайному розкладі Божественна Літургія звершується щонеділі о 12:00, а в церковні свята, що припадають на будні, — о 19:00. Під час літнього періоду чи особливих свят розклад може тимчасово змінюватися. Наприклад, від 5 липня до 23 серпня 2026 року недільна Літургія на Боровській звершувалася о 10:30, тому парафія постійно заохочує перевіряти актуальні оголошення.

Парафія як духовний дім

До парафії приходять люди різного віку та з різним життєвим досвідом: родини з дітьми, молодь, студенти, старші парафіяни, українці, які вже багато років живуть у Польщі, а також ті, хто прибув до Вроцлава зовсім недавно.

Для багатьох із них парафія стає першим місцем, де після переїзду можна почути рідну мову в молитві, зустріти інших українців, знайти підтримку та відчути зв’язок із духовною і культурною традицією свого народу.

Проте завдання парафії не обмежується лише збереженням традиції. Її метою є передусім привести людину до живої зустрічі з Христом, допомогти їй зростати у вірі та навчити бачити Церкву як спільноту відповідальності, служіння і любові.

Жива парафіяльна родина

Життя парафії виходить далеко за межі недільних богослужінь. Після Літургії парафіяни мають нагоду зустрітися, поспілкуватися, організувати спільні події або допомогти у проведенні наступних заходів.

Важливе місце займають парафіяльні пікніки та родинні зустрічі. Вони допомагають людям краще пізнати одне одного, а новоприбулим — швидше інтегруватися у життя громади.

У травні 2026 року громада організувала окреме святкування Дня Родини. Програма передбачала Молебень до Пресвятої Богородиці, творчий виступ дітей та родинну трапезу на території при храмі. Дитяча програма була водночас підготовкою молодших парафіян до єпархіального конкурсу сакральної творчості в Лігниці.

Такі зустрічі показують характер парафії: молитва природно переходить у спільну працю, дружнє спілкування та турботу одне про одного.

Різдво, коляда і вертеп

Особливе місце у житті громади займає різдвяний період. Спільна коляда допомагає не лише пережити радість Христового Різдва, але й передати українські звичаї дітям та молодому поколінню.

26 грудня 2024 року з ініціативи вірних парафії святого Юрія в Єпископському домі у Вроцлаві відбулося спільне колядування за участю вірних парафії святого Юрія та Вроцлавської катедральної парафії. Під час зустрічі звучали традиційні й сучасні українські колядки, а подія стала нагодою для спільної молитви та збереження духовної пам’яті далеко від України.

19 січня 2025 року молодіжна спільнота «На глибині» представила різдвяний вертеп у парафії святого Юрія та в греко-католицькому душпастирстві у Бєлянах Вроцлавських. Парафіяльна хроніка відзначає, що така вистава відбувалася вже вдруге, а особливий інтерес до неї виявляли діти.

Такі ініціативи допомагають молодим людям відчути, що вони є не лише слухачами чи глядачами, але активними співтворцями життя Церкви.

Діти — важлива частина парафії

Діти посідають особливе місце в житті громади. Для них організовуються виступи, святкові зустрічі та події, пов’язані з церковним роком.

У грудні 2025 року парафії південної частини Вроцлава відвідав святий Миколай. Зустріч поєднала молитву, подарунки та нагадування про християнські чесноти доброти, милосердя й турботи про ближніх.

Особливим моментом кожного навчального року є молитва за школярів, батьків і педагогів. 30 серпня 2026 року під час Божественної Літургії парафія молилася за дітей та вчителів напередодні нового навчального року. Після богослужіння учнів, батьків і педагогів окропили свяченою водою, просячи для них мудрості, безпеки та Божого благословення.

Так парафія прагне показати дітям, що віра стосується не лише неділі, але також школи, родини, дружби, навчання та щоденного життя.

Молодь і творчість

Молоді люди беруть участь у вертепах, колядуванні, виступах, культурних заходах та благодійних ініціативах. Парафія створює для них простір, де можна розвивати таланти та водночас поглиблювати власну християнську ідентичність.

Важливою частиною цього служіння є церковний спів. У Страсний тиждень 2026 року на парафіяльній сторінці було опубліковано виконання хористами парафії пісні «Страдальна Мати». Її представлено у контексті Христових страстей та сучасного досвіду України — як молитву про страждання, надію та перехід від хреста до воскресіння.

Таким чином церковна культура стає також способом духовного осмислення того, що переживають сьогодні українські родини.

Українська культура та пам’ять

Парафія допомагає дітям, молоді й дорослим зберігати зв’язок з українською культурною спадщиною.

У березні 2024 року громада урочисто відзначила 210-ту річницю від дня народження Тараса Шевченка. Програма, підготовлена з ініціативи парафіян, поєднала слово, музику й роздуми над значенням творчості Шевченка для українців, які живуть далеко від Батьківщини.

Традиція продовжується: у березні 2026 року парафія знову організувала вшанування пам’яті Тараса Шевченка, про що свідчать парафіяльні матеріали та відеозапис події.

Такі заходи мають не лише культурний характер. Вони допомагають молодому поколінню пізнати власне коріння та зрозуміти, що українська церковна, духовна й культурна традиції взаємно доповнюють одна одну.

Походи, прощі та спільні подорожі

Парафіяльне життя розвивається також поза стінами храму. Спільні прощі, екскурсії та походи дають можливість поєднати молитву, відпочинок, пізнання природи та формування людських стосунків.

16 березня 2024 року парафіяни здійснили спільний похід у Совині гори на Велику Сову. У подорожі взяли участь представники трьох поколінь — наймолодшому учасникові було 8 років, а найстаршій учасниці — 80. Підйом відбувався у супроводі молитви та українських пісень.

Цей приклад добре показує міжпоколінний характер громади: парафія прагне створювати можливості для зустрічі дітей, молоді, батьків і старших парафіян.

Благодійність і допомога Україні

Одним із найбільш помітних напрямів парафіяльного служіння є благодійність. Парафіяни систематично підтримують загальноцерковні ініціативи, діяльність Caritas, потреби інших парафій, семінарію, молодь, монаші спільноти та передусім людей, які потерпають від війни в Україні.

Важливою формою допомоги стали благодійні ярмарки домашньої випічки. Парафіяни готують торти, печиво, тістечка та інші солодощі, а отримані пожертви спрямовуються на конкретні благодійні цілі.

Згідно зі звітом парафії від 15 вересня 2026 року, від вересня 2025 до серпня 2026 року через різні позапарафіяльні збірки було передано 12 770 злотих. Серед них були пожертви на ремонт храмів, духовну семінарію УГКЦ у Любліні, Стипендійний фонд Caritas, монаші спільноти, місійні потреби Церкви та допомогу Україні.

Значна частина допомоги була спрямована безпосередньо на потреби українських військових. Благодійний ярмарок у листопаді 2025 року приніс 1500 злотих і 200 гривень; різдвяна акція Caritas — 890 злотих; у лютому 2026 року під час збірки на допомогу Україні парафія зібрала 1190 злотих; Великопосна милостиня на тактичні аптечки принесла 591 злотий. Під час Шевченківських заходів було зібрано 1160 злотих на закупівлю трьох холодильників для військових. У липні 2026 року ярмарок солодощів приніс 1492 злотих і 20 євро, а наступний ярмарок 23 серпня — ще 1260 злотих.

Парафія повідомляла також про ширшу діяльність єпархіального Caritas, завдяки якій до України передавалися індивідуальні тактичні аптечки та гуманітарна допомога. У парафіяльних оголошеннях наголошувалося, що допомога Україні є не одноразовою акцією, а постійною частиною християнського служіння громади.

До благодійності долучаються дорослі, молодь і діти. Завдяки цьому милосердя стає не лише фінансовою допомогою, але й важливою частиною християнського виховання.

Відповідальність мирян за парафію

Важливим етапом розвитку громади стало створення структур, через які миряни можуть брати більшу відповідальність за життя парафії.

Від 2025 року при парафії діють Душпастирська та Економічна ради. Їхнім завданням є допомога парохові у вирішенні питань, пов’язаних із пасторальним розвитком, організацією парафіяльного життя та відповідальним використанням матеріальних ресурсів.

У вересні 2025 року був створений також Парафіяльний фонд. Родини можуть добровільно регулярно підтримувати його невеликими щомісячними внесками. У звіті за перші дванадцять місяців діяльності фонду зазначено, що до нього приєдналося 25 родин, а загальна сума внесків становила 3340 злотих.

За період від вересня 2025 до серпня 2026 року власні пожертви на діяльність парафії становили загалом 9009 злотих, а видатки — 7512,52 злотих. Кошти використовувалися, серед іншого, на опалення каплиці, літургійні книги та речі, квіти, організацію храмового празника, реколекції, матеріали для прислуги при престолі та інші поточні потреби.

Публічне представлення такого звіту всій громаді у вересні 2026 року є важливим знаком прозорості та спільної відповідальності за парафію.

Душпастир парафії

Від моменту створення самостійної парафії у 2020 році її парохом є о. Євген Сухий.

Отець Євген народився 23 липня 1986 року в Бориславі на Львівщині. Дияконські свячення отримав 3 лютого 2014 року у Вроцлаві, а священничі — 7 грудня 2015 року з рук владики Володимира Ющака. Навчався у Вищій митрополичій семінарії та на Папському богословському факультеті у Вроцлаві.

У 2015–2020 роках служив вікарієм Вроцлавської катедральної парафії та парафії святого Андрія у Сьроді-Шльонській. У різні роки здійснював також душпастирство греко-католиків у Лодзі, Пясечно та Кемпно. Від 2018 до 2020 року опікувався філіальними душпастирськими осередками Вроцлавської катедральної парафії, зокрема осередком на вул. Боровській, з якого згодом постала парафія святого Юрія.

Від 2023 року о. Євген здійснює також душпастирське служіння серед греко-католиків у Бєлянах Вроцлавських. Паралельно виконує відповідальні служіння у Вроцлавсько-Кошалінській єпархії: від 2015 року є нотарієм єпископської курії, від 2017 року — директором єпархіального Caritas, а від 2018 року — канцлером єпископської курії та речником єпархії.

Спільнота відкрита для кожного

Парафія святого Юрія прагне бути місцем, де кожна людина може знайти простір для молитви, духовної підтримки, служіння та зустрічі з іншими.

До громади запрошені не лише ті, хто вже багато років належить до Української Греко-Католицької Церкви. Двері парафії відкриті також для людей, які щойно прибули до Вроцлава, шукають своєї церковної спільноти, бажають пізнати східну католицьку традицію або після багатьох років хочуть знову повернутися до активного життя Церкви.

Парафія святого Юрія продовжує розвиватися разом із людьми, які її творять. Кожна молитва, присутність на Літургії, служіння біля престолу, спів у хорі, дитячий виступ, спечений для благодійного ярмарку пиріг, допомога під час парафіяльного празника, участь у прощі чи поході та кожен жест підтримки іншої людини стають частиною спільної історії цієї молодої парафії.

Віримо, що під покровом святого великомученика Юрія наша громада й надалі зростатиме у вірі, єдності та любові, залишаючись духовним домом для греко-католиків південного Вроцлава та місцем живої зустрічі Бога і людини.

Богослужіння і контакт

У звичайному розкладі Божественна Літургія звершується щонеділі о 12:00.

У церковні свята, що припадають на будні, Божественна Літургія звершується о 19:00. У літній період, під час Великого посту та великих свят розклад може змінюватися, тому перед приїздом варто перевірити актуальні парафіяльні оголошення.

Адреса богослужінь:
вул. Боровська, 174
50-554 Вроцлав
каплиця при храмі святого Франциска Ассізького

Парох: о. Євген Сухий
Телефон: +48 791 462 710
Електронна пошта: ugkc.wroc@gmail.com

Адреса для листування:
вул. Лацярська, 34/1
50-146 Вроцлав